Декларація відповідальності перед Богом

ДЕКЛАРАЦІЯ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕД БОГОМ

ухвалена після чисельних молитовних консультацій

священнослужителями м. Черкаси та Черкаської області

та стала базовим документом для ухваленого на її основі звернення

до керівництва держави, Черкаської області, м. Черкаси,

до депутатів усіх рівнів, представників ЗМІ

та всіх небайдужих громадян

Преамбула до Конституції України містить слова, котрі свідчать, що творці Конституції писали та ухвалювали її, «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями…»

Ми бачимо, що люди котрі проголошували незалежність України та голосували за прийняття Конституції України, так чи інакше розуміли, що незалежність, свобода та власна держава, про котру мріяли покоління українців, за котру українські патріоти віддавали та віддають свої життя – це Божий дар.

Вони усвідомлювали, що саме Бог дозволив українцям мати власну суверенну державу, та від імені всього українського народу проголосили відповідальність перед Богом за її майбутнє.

Ми, священнослужителі Черкащини, також вірячи, що свобода, незалежність та щасливе майбуття народу є дарунком благого Бога, і усвідомлюючи свою відповідальність
перед Богом
перед власною совістю, як люди, котрі знають Бога та його волю
перед українським народом
перед попередніми поколіннями християн, котрі молилися за мир, благополуччя та духовну й політичну свободу українського народу
перед теперішнім та майбутніми поколіннями християн, котрим належить жити та творити правду на цій землі

підписали цю Декларацію, щоб нагадати про обов’язок нашого народу перед Богом, та розуміючи, що вчинки народу ведуть до Божого благословення або до прокляття землі, на якій мешкає цей народ.

Сьогодні наша країна проходить непрості часи. Ми остаточно скидаємо з себе ярмо безбожного, радянського – антихристиянського минулого та підіймаємось як нація вільних людей, що живуть за законами християнської моралі, дотримуються християнських цінностей та усвідомлюють свою відповідальність перед Творцем.

Будь-який прояв гріха та беззаконня є свідченням безвідповідального ставлення людини до законів та заповідей Божих та веде до руйнації людини і суспільства. Проте, існують гріхи та злочини, безпосереднім результатом яких є неспроможність народу мирно жити на своїй землі та володіти нею. Сьогодні Україна зіштовхнулася з реальністю такої загрози – загрози втратити незалежність і свободу.

Саме тому ми звертаємось до українського народу та його повноважних представників, закликаючи не перетинати межі, котрі встановлені Богом, як запорука благословення та щасливого існування народу. Ці межі чітко окреслені в Божому Слові.

1. Пролиття невинної крові

«Коли в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, знайдуть убитого, який лежить у полі, і не знати, хто його вбив, то нехай твої старші й твої судді вийдуть і зміряють від убитого до міст, що навкруги нього. І як знайдуть найближче до вбитого місто, нехай старші того міста візьмуть ялівку, що її ще не брали до роботи, що не ходила ще в ярмі; і приведуть старші того міста ялівку над потік, який стало пливе, на місце, де не орано й не сіяно ще ніколи, і там над потоком переломлять ялівці карк. Прийдуть також священики, сини Леві; їх Господь, Бог твій, вибрав служити йому і благословити його ім’ям, і од їхнього вироку залежатиме всяка справа й усяка шкода. І всі старші того міста, найближчі до вбитого, умиють руки над ялівкою, якій зламано карк над потоком, і промовлять такими словами: Руки наші не проливали тієї крови, й очі наші не бачили нічого. Прости твоєму народові Ізраїлеві, що його ти, Господи, визволив, і не допусти, щоб безвинна кров зосталася посеред твого народу Ізраїля. Так буде спокутувана та кров за них, та й ти змиєш невинну кров з-посеред тебе, зробивши праведне перед очима Господа» (Втор.21:1-9).

Ця історія зі Старого Заповіту ясно показує, що невинно пролита кров приносить безчестя та прокляття на землю, і врешті-решт призводить до того, що народ, який чинить подібний гріх, втратить свою землю.

Сьогодні в нашій країні щорічно відбуваються тисячі вбивств і ллється кров невинних та беззахисних немовлят, котрі гинуть в результаті абортів.

Розуміючи можливі складнощі, в яких опиняється жінка в результаті незапланованої вагітності, особливо у випадку, коли самотня мати зіштовхується з необхідністю самостійного виховання дитини, та розуміючи, що для багатьох аборт є швидким вирішенням проблеми, а також поважаючи право вибору жінки, ми, тим не менш, усвідомлюємо і нагадуємо, що вирішення таких життєвих складнощів жодним чином не можливе за рахунок права немовляти на життя.

Ми усвідомлюємо свою відповідальність перед попередніми поколіннями – перед нашими батьками – та вдячні їм за те, що подарували нам життя. Але так само ми усвідомлюємо нашу відповідальність перед поколіннями прийдешніми – перед тими, в кого цей дар життя може бути безкарно відібраний.

Святе Письмо однозначно вказує, що безневинно пролита кров волає до Бога, вимагаючи справедливості і суду. Ігнорування цієї проблеми призводить до того, що суд, з його руйнівними наслідками стає реальністю.

Саме тому ми закликаємо очільників нашого народу:
• Законодавчо зробити аборт неможливим без обов’язкового відвідування спеціальних курсів, де матері та батьки ненародженої дитини будуть детально (в т. ч. за допомогою відеоматеріалів) поінформовані про стадії формування органів та розвитку дитини в материнській утробі, про те, що роблять з тілом дитини під час та після аборту, щоб батьки не перекладали провину за вбивство невинного на лікарів
• Активно розробляти та матеріально підтримувати загальнодержавні та регіональні програми підтримки материнства та всиновлення
• Активно використовувати державний ресурс для пропаганди сімейних цінностей, виховання відповідальності у молодих людей в питаннях шлюбу та вагітності

Необхідно припинити приносити дітей в жертву сексуальній нестриманості та безвідповідальності.

Якщо ми не зробимо все можливе, щоб кров невинних та беззахисних не лилася в мирній країні, як зможемо ми зупинити кровопролиття в зоні збройного конфлікту?

2. Сексуальна розбещеність

«Ніхто нехай не наближається ні до якої близької родички, щоб відкрити наготу її: Я – Господь… З чоловіком не сходитимешся, як сходишся з жінкою: це гидота. Ні з ніякою скотиною не зійдешся, щоб не осквернитися з нею; молодиця нехай не стає перед скотиною, щоб спаруватися: це огида. Не скверніться нічим цим; бо тим усім осквернилися народи, що оце виганяю з-перед вас. І як осквернилася земля, я покарав її за її провину, й вона виблювала своїх мешканців» (Лев.18:6,22-25).

Слово Боже говорить про прокляття, яке находить на землю, коли та стає байдуже-толерантною до речей, котрі Сам Бог назвав розпустою та гидотною. Серед них – інцест, гомосексуальні зв’язки, скотолозтво та подібне.

Законодавча підтримка окремих з цих речей під виглядом «захисту від дискримінації» та «толерантного ставлення» є безвідповідальним актом перед Богом.

На тлі зростання кількості розлучень, нищення сімейних цінностей, коли кожна третя дитина живе в неповній сім’ї, законодавче закріплення нехарактерних для нашого народу сексуальних звичаїв, як однієї з норм (нарівні з етнічним та соціальним походженням, політичними та релігійними переконаннями людини), може призвести лише до поглиблення кризи в суспільстві та подальшого занепаду нашого народу.

Ми звертаємось до представників української влади з вимогами:
• Надалі, перед розглядом і ухваленням нормативно-правових актів, насамперед з питань, що стосуються суспільної моралі, сімейних цінностей, духовності і т.п., здійснювати обов’язкові консультації з представниками українського духовенства всіх конфесій
• Законодавчо підтримувати справжні європейські цінності, до котрих відноситься насамперед прозорі та дієві демократичні суспільні інституції, високі стандарти трудової та бізнес-етики, підтримка та популяризація благодійності шляхом введення суттєвих податкових пільг для соціально відповідальних підприємств та окремих благодійників тощо, а не те, що нам намагаються нав’язати під виглядом таких цінностей

3. Несправедливе судочинство

«Суддів і урядовців настановиш собі в усіх своїх містах, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, за твоїми поколіннями, щоб судили народ справедливим судом. Не викривлятимеш законів, не вважатимеш на особу й не братимеш дарунків, бо дарунки засліплюють очі мудрих і викривляють слова справедливих. Ти мусиш чинити по щирій правді, щоб жити на світі й безпечно володіти землею, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати» (Втор.16:18-20).

Сьогодні, в умовах, коли політична та соціальна напруга в суспільстві не спадає, зволікання з реформою судової та правоохоронної системи, відсутність прогресу в розслідуванні злочинів, скоєних правоохоронцями проти цивільного населення та відсутність покарання за гучні корупційні злочини – це безвідповідальність перед лицем Бога.

Події у м. Врадіївка Миколаївської обл. показали, що лише Бог зберіг Україну від неконтрольованої хвилі насильства на всій території країни, коли люди, зневірившись віднайти справедливість у відповідних органах державної влади, вдаються до самосуду.

Суд повинен стати місцем, де кожний громадянин України може розраховувати на чесний та справедливий розгляд своєї справи. Суд – це не місце для беззаконня.
Країна, в котрій відсутній справедливий суд – приречена.

Тому ми закликаємо українських законотворців та урядовців:
• Негайно розпочати реальну реформу органів державної влади, судової та правоохоронної систем
• Максимально посилити відповідальність за хабарництво та корупційні дії з боку суддів, правоохоронців, державних чиновників та представників силових структур
• Здійснити дії, направлені на покращення рівня матеріального забезпечення держслужбовців, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів в комплексі з введенням значно жорсткіших критеріїв відбору на ці посади, щоб підняти престиж державної служби та повернути українцям довіру до людей у формі

І нарешті, звертаємось до представників української влади з наполегливим проханням законодавчо призначити протягом найближчих двох-трьох місяців День національного посту та молитви, зважаючи на позитивний досвід минулого, коли країни змогли подолати серйозні внутрішні кризи і зовнішні загрози, вдаючись до таких заходів. Сподіваємось на підтримку цієї ініціативи представниками всіх українських церков та суспільними діячами.

Засвідчуємо свою готовність продовжувати молитись за наш народ та благословляти його, а також усіляко заохочувати інших та самим дотримуватись тих високих стандартів життя, котрі є запорукою Божого благословення.